ЗНАЙОМТЕСЬ: ЦЕ Я!

                                                           Чубчики і бантики, ясні оченята, 
                                                           Вони - моя романтика, хлопчики і дівчатка.
                                                           З ними моя доля завжди нерозлучна,
                                                          Вони - мої діти, вони - мої учні 

  Учитель - це дар Божий, талант і освіта. Тому все, що дала вчителеві природа, він має вміло поєднувати зі знаннями, засвоєними з підручників, практики попередніх поколінь педагогів. Кажуть, учитель має бути добрим актором. Все: голос, постать, одяг, очі - мають бути щирими й природними. Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На очах учителя відбувається диво: з невмілого, невпевненого у собі малюка виростає особистість, яка мислить, багато знає, вміє, оцінює себе й інших людей.
         Стрижнем усієї педагогічної роботи вважаю доброзичливе педагогічне спілкування, вміння спостерігати за дітьми, розуміти причини поведінки, бути терплячою, гуманною до дітей, поважати їхню гідність, уміти підтримувати і слабку й сильну натуру - це справжнє мистецтво.
         Мабуть кожному учителю молодших класів добре відомо, як багато треба знати і вміти вчителю, щоб пробудити у дітей живий інтерес до знань, не погасити крихітні вогники захоплення в дитячих очах, що спалахують під час першої зустрічі зі школою. Тому кожен педагог, який любить дітей, прагне не тільки навчити їх, а й зробити перебування своїх вихованців у класі цікавим, насиченим. А саме головне, щоб маленький учень не втратив бажання вчитись. Наш сучасний час вимагає від школи випускника творчого і креативного. Тому своїм завданням маю випустити із стін початкової школи творчу особистість. Працюю над темою давно. А передумовою вибору став вірш «Одного дня малюк пішов до школи» працюючи над темою , зрозуміла, що не можна розвивати творчі здібності уривчасто, це має бути система.
Я для себе створила цю систему , її називаю «7 сходинок до успіху»
Перше, щоб хотіла порадити своїм колегам ,– це кожний  робочий день у школі розпочинати з ранкової зустрічі. Вправи для цього є дуже різні.
Насамперед , вітання: абеткове, таємне вітання, вітання на табличку множення,  слова-побажання на кожну букву….(Можуть бути тематичні тижні) Роль ведучих беруть на себе чергові учні. Вони готують інформацію про назви днів тижня – звідси побажання на кожну букву- , цікавинки про числа, репортажі про природу; разом складаємо вірші добавлянки, просто римування.
Для створення емоційного настрою використовую такі вправи як
« Самооцінювання - Будиночок мого успіху» , вправу «Зоряне небо» , «Кошик настрою». Найбільш ефективною стала для мене вправа «Самооцінювання» так як за допомогою неї можна не тільки налаштувати учнів на урок, а й підвести підсумок, оцінити роботи учнів на уроках , де оцінки не виставляються.
Навчання повинно бути цікавим, емоційно-образним."Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається " (Ж.Ж.Руссо).Щоб розвивати творчі здібності своїх учнів,  я  часто використовую нестандартні форми проведення уроків. А саме : урок-гра, урок-подорож, урок-екскурсія, урок мислення серед природи, урок-конференція, урок-концерт.
Урок - це райдуга, веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу. Тому використання творчих вправ та ігрових ситуацій вбачаю невідємною частиною уроку. Щоб зацікавити учнів, я намагаюся знайти форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань. Готуючись до уроку, продумую, яку б проблему, мовленнєву, ігрову ситуацію створити, як мотивувати необхідність опанування цього матеріалу, щоб учні мимовільно спрямовували свою увагу, активізували пам'ять, мислення на засвоєння знань. Для себе систематизувала ці вправи у збірнички. Для уроків української мови розробила каліграфічні хвилинки творчого характеру.
Сучасна школа – це школа самореалізації. Своє завдання я вбачаю в організації безперервного процесу навчання та розвитку учнів, тому у роботі зі своїми вихованцями  головним вважаю не механічне передавання і засвоєння знань, а діяльність, що сприяє розвитку дитини.
Ні для кого з моїх колег не секрет, що ми щорічно бідніємо на учнів творчо мислячих. Не останню роль у цьому, на мою думку, зіграло використання сучасних технологій: телефонів, планшетів  у дітей вдома. Тому , щоб активізувати  вміння працювати самостійно використовую інтерактивні форми роботи. Під час мотивації навчальної діяльності   використовую вправи «Вилучи зайве» «Читання з передбаченням», методи  «Криголам» , «Задом наперед» , «Асоціативний кущ» .   Під час оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів  моя  мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Це можливе завдяки методам «Дешифрувальник» , «Мікрофон» , прийому гронування.      Прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем є  інтерактивні вправи  «Мозковий штурм» , «Карусель» .  «Кубування» полегшує розгляд різних  сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація. За допомогою таких вправ як  «Ажурна пилка» , « Займи позицію» , «Прес» добре засвоюється зміст програмового матеріалу.   А під час рефлексії мої учні люблять  складати сенкан, виконувати вправу «Закінчи речення» або «5 речень» , залюбки виступають в ролі журналістів та беруть інтерв’ю, виконують тестові завдання.
Без поетичних хвилинок  урок для мене сухий. Люблю розпочинати урок у віршованій формі , використовую загадки, дуже часто вірші-добавлянки, віршовані задачі. Повторюючи фізкультхвилинки щодня, діти запамятовують не тільки вправи, але й слова. Це допомагає розвивати  пам'ять дітей, а також стимулює до власної творчості.
Позакласна та виховна робота  відкривають широкий діапазон для творчості учнів, для їх амовираження, Підготовка до свят – це цілий довготривалий процес, де розкриваються всі здібності дітей: і організаторські, і соціальні, і творчі. Мої вихованці дуже люблять свята, беруть участь у загальношкільних заходах та позакласних. Без виховання немає навчання.

Вчитель початкових класів та учні – це єдиний організм взаємовпливу, і я стараюсь докласти максимум зусиль, щоб, оберігаючи природну індивідуальність дитини,   дати їй сьгоднішню радість та чекання завтрашньої радості, щоб кожен вірив у свої можливості та сподівався на позитивні перспективи.

Немає коментарів:

Дописати коментар